Перша національна база
трансфертного ціноутворення

Звітність з трансфертного ціноутворення

Який порядок заповнення уточнюючого Звіту про контрольовані операції, якщо платник надав неповну інформацію або допустився помилок при заповненні Звіту та яка передбачена відповідальність у разі самостійного виправлення помилок?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок).

Пунктом 3 розд. I Порядку визначено порядок самостійного виправлення помилок виявлених у раніше поданому Звіті.

Платник податку, який самостійно виявив помилки, зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.

Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних. 

Якщо платник виявив контрольовані операції, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

 Із врахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.

Зазначений порядок виправлення помилок викладений у листі ДФС від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Який порядок заповнення граф Звіту про контрольовані операції у випадку надання (отримання) кредиту?

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Враховуючи те, що умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції враховується не сума наданих (отриманих) кредитів, а сума нарахованих процентів за такими операціями.

Форму Звіту про контрольовані операції (далі - Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 N 8 (далі - Порядок).

При заповненні розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту зазначається наступна інформація:

  • у графі 4 "опис предмета операції" - зазначається опис предмета операції відповідно до первинних документів, який дає змогу його ідентифікувати, тобто - кредит;
  • у графі 16 "Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті договору/контракту)" - зазначається відсоткова ставка фінансової послуги із надання/отримання кредиту в річному обчисленні;
  • у графі 17 "Кількість" - зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих від фінансової послуги із надання/отримання кредиту у валюті контракту;
  • у графі 18 "Одиниця виміру" - код "2009";
  • у графі 20 "Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)" - зазначається загальна вартість фінансової послуги із надання/отримання кредиту (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях (сума відсотків за кредитом), за якою фінансова послуга із надання/отримання кредиту відображена в бухгалтерському обліку платника податку. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Як в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств здійснюється виправлення показників додатка ТЦ, що призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток?

Відповідно до пп. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу "витягнутої руки", платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу "витягнутої руки", навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції (пп. 39.5.4.2 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 N 897 (далі - Декларація).

Додаток ТЦ "Самостійне коригування податкових зобов'язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення" до Декларації (далі - додаток ТЦ) подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

У графі 15 Додатка ТЦ відображається сума коригування при продажу товарів (робіт, послуг)", у графі 16 - сума коригування при придбанні товарів (робіт, послуг).

Додаток ТЦ може подаватись платником податку як звітний (звітний новий), так і як уточнюючий.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності, платником податку здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо виправлення показників додатка ТЦ здійснюється в уточнюючій Декларації, то правильні значення коригування ціни при продажу/придбанні товарів (робіт, послуг) відображаються у рядках 15 та 16 додатка ТЦ з подальшим їх відображенням у додатку РІ "Різниці" до рядка 03 РІ уточнюючої Декларації.

На підставі порівняння податкового зобов'язання такої Декларації та Декларації, яка уточнюється, визначаються суми збільшення податкового зобов'язання, пені та штрафу, які відображаються у частині "Виправлення помилок" (рядки 27, 30 та 31) Декларації.

Разом з уточнюючою Декларацією платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Які господарські операції підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції та в інформації про здійснені контрольовані операції, що подається до декларації з податку на прибуток підприємств?

Законом України від 15 липня 2015 року № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – Закон № 609), який набрав чинності з 13.08.2015, внесено зміни до ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині визнання операцій контрольованими.

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у редакції, чинній з 13.08.2015, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Слід зазначити, що згідно з п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 609 формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених ПКУ, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм Закону № 609.

Таким чином, у звіті про контрольовані операції за 2015 рік відображаються господарські операції здійснені у 2015 році, які відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.1 - 39.2.1.3, 39.2.1.5 та 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у редакції, чинній з 13.08.2015, визнаються контрольованими.

Вимога щодо подання платниками податків інформації про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації) не передбачена ст. 39 ПКУ у редакції, чинній з 13.08.2015.

                                                  Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи має платник податку на прибуток - резидент подавати Звіт про контрольовані операції у випадку передачі нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права?

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій з передачі юридичній особі - нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права та отримання дивідендів від володіння такими правами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток" Кодексу.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при здійсненні операцій з передачі юридичній особі - нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Таким чином, операції з передачі юридичній особі - нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права, а також дивіденди, отримані юридичною особою - резидентом від нерезидента відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Зазначені вище операції юридична особа - резидент - платник податку на прибуток відображає у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1415/27860.

Відповідно до підпунктів 140.5.1 та 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

  • на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 цього Кодексу;
  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 цього Кодексу.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):

  • господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік (пп. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу).

Звіт про контрольовані операції містить відомості про особу, яка бере участь у контрольованій операції, та детальну інформацію про здійснені протягом звітного року контрольовані операції.

Крім того, відповідно до пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Кодексу на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Таким чином, у разі якщо операції з передачі нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права вважатимуться контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, платник податку на прибуток - резидент має подати Звіт про контрольовані операції. 

Лист ДФСУ від 01.06.2016 р. № 1350/2/99-99-15-02-02-10


За якою формою та в які терміни подається Звіт про контрольовані операції?

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, затверджено форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи враховуються непрямі податки у графі 20 розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту про контрольовані операції?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок).

У розділі "Відомості про контрольовані операції" зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту (п. 4 розд. IV Порядку).

З урахуванням п. 23 розд. IV Порядку у графі 20 розд. "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


В яких одиницях виміру заповнюється графа 23 додатка до Звіту про контрольовані операції?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок).

У розділі «Відомості про контрольовані операції» зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" додатка до Звіту (п. 4 р. IV Порядку).

Зокрема, у графі 23 "Цифрове значення показника рентабельності" розд. "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту вказується цифрове значення показника рентабельності, зазначеного платником податку у графі 22 "Показник рентабельності" розд. "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту, у відсотках з точністю до другого знака після коми.

Графи 22, 23 розд. "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту підлягають заповненню у разі використання платником методів ціни перепродажу, "витрати плюс" або чистого прибутку. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи переноситься термін подання звіту про контрольовані операції, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Тобто, якщо останній день строку подання Звіту (30 квітня) припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


При розкритті інформації за кодом пов’язаності "502" у графах "Розмір володіння", "Володіння: безпосереднє/опосередковане" проставляється розмір володіння корпоративними правами нерезидента чи платника?

Форму Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

Відповідно до п. 2 розд. VІ Порядку при розкритті інформації за кодом пов’язаності "502" у графах "Розмір володіння", "Володіння: безпосереднє/опосередковане" проставляється цифрове значення розміру володіння корпоративними правами у відсотках із точністю до другого знака після коми. У разі опосередкованого володіння зазначається інформація про усіх осіб, через яких здійснюється опосередковане володіння корпоративними правами.

Таким чином, під час заповнення інформації про пов’язаність осіб при розкритті інформації за кодом пов’язаності "502" у графах "Розмір володіння", "Володіння: безпосереднє/опосередковане" зазначається інформація стосовно платника податків, який здійснює контрольовані операції. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Як заповнюються графи 17, 18 Звіту про контрольовані операції при наданні послуги, яка не має одиниці виміру у первинних документах (зазначена загальна вартість послуги), а в КСПОВО відсутня така одиниця виміру?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок).

Згідно з п. 20 розд. IV Порядку у графі 17 Звіту зазначається кількість предметів операції. 

Пунктом 21 розд. IV Порядку встановлено, що у графі 18 Звіту зазначається код одиниці виміру предмета операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 № 8 (далі – КСПОВО).

 Якщо у первинних документах зазначена загальна вартість послуги без одиниці виміру, то у графі 18 Звіту зазначається код "2009".

У разі якщо товар/послуга, що постачається, у первинних документах має одиницю виміру, яка відсутня в КСПОВО, у графі 18 Звіту проставляється "0". 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Як при заповненні інформації про пов’язаність осіб за кодом пов’язаності "508" визначається показник графи «Сума наданих кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, грн." до додатка до Звіту про контрольовані операції?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок).

Звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту. Зокрема, в інформації до додатка до Звіту наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 розд. І Порядку). 

Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Розділом VI Порядку визначено порядок заповнення інформації про пов’язаність осіб.

 З урахуванням п. 6 розд. VІ Порядку при розкритті інформації за кодом пов’язаності "508" у графі "Сума наданих кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, грн." до додатка до Звіту проставляється грошовий показник, визначений як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Яким чином у Звіті про контрольовані операції відображаються господарські операції з нарахування (сплати) роялті?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

З 01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими.

Так, відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2017, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (до 01.01.2017 - "впливають на об'єкт оподаткування платника податку").

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності.

Таким чином, однією з умов визнання операції з виплати роялті контрольованою є можливість впливу такої операції на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року N 1185 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", роялті - це ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73 (далі - НП(С)БО 1), витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318).

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (п. 3 НП(С)БО 1). Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (пп. 140.5.6) або на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі (пп. 140.5.7).

Таким чином, виплати у вигляді роялті враховуються у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливають на фінансовий результат до оподаткування, та як наслідок впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими визначено у пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з нематеріальними активами, такими як роялті.

Отже, якщо господарські операції з нарахування (сплати) роялті визнаються контрольованими відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції, поданому платником податків згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція із нарахування (сплати) роялті, незалежно від рішення платника податків щодо відображення або невідображення сум таких роялті у складі витрат у декларації з податку на прибуток. 

Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. № 9015/6/99-99-15-02-02-15