Перша національна база
трансфертного ціноутворення

Контрольовані операції

Які господарські операції є контрольованими?

Засади визначення операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є:

  • господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

  • держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
  • держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Згідно з п.п. 39.2.1.3 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ для контрольованих операцій з вивезення у митному режимі експорту та/або ввезення у митному режимі імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» використовується діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі. Перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Діапазон цін розраховується згідно з порядком, визначеним в абзаці четвертому п.п. 39.3.2.3 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції.

Зазначені ціни підлягають коригуванню з урахуванням обсягу контрольованої операції, умов оплати та постачання товарів, якісних характеристик, транспортних витрат.

Відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою - нерезидентом, якщо ці непов’язані особи:

  • не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;
  • не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.

Для цілей п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. 

                                                  Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Які господарські операції є неконтрольованими операціями?

Відповідно до п.п. 39.2.1.6 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ ) неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.2, 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Неконтрольованими вважаються операції:

  • у разі коли ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну;
  • якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ;
  • якщо під час проведення аукціону (публічних торгів) умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
  • якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».

                                                  Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Які види операцій є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення?

Відповідно до п.п 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

                                                  Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи підпадають операції між пов'язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Підпунктом 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), встановлені засади визнання господарських операцій контрольованими.

Зокрема, згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

  • господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.

Отже, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи визнаються господарські операції платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими у разі затвердження Кабінетом Міністрів України нового переліку держав (територій)?

Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

  • держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
  • держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Слід зазначити, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України переліків, а саме:

  • перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 1042-р (діє до 14.05.2015);
  • перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року N 449-р (термін дії з 14.05.2015 по 16.09.2015);
  • перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року N 977-р (діє з 16.09.2015).

Отже, з урахуванням положень пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи вважається господарська операція контрольованою якщо товар придбаний у нерезидента, який не відповідає ознакам, встановленим у пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, а оплата за договором переуступки права вимоги здійснена нерезиденту, що відповідає таким ознакам?

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо визначення операції контрольованою, якщо товар, придбаний у нерезидента, який не відповідає ознакам, встановленим у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, при цьому оплата за товар за договором переуступки права вимоги здійснена нерезиденту, що відповідає ознакам, визначеним у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, і повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Слід врахувати, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України переліків, а саме:

  • Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 1042 (діє до 14.05.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 N 449-р (термін дії з 14.05.2015 по 16.09.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 N 977-р (діє з 16.09.2015).

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1. ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Отже, з урахуванням положень пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо заборгованість резидента за товари (роботи, послуги) відступається нерезидентом, що здійснив їх поставку (перший кредитор) іншому нерезиденту (другий кредитор), який зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такого відступлення, така операція підпадає під визначення контрольованої відповідно до вимог пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу як операція, здійснена з другим кредитором. При цьому ціна за такою операцією визначається з урахуванням умов договору та договору з відступлення права вимоги.

Лист ДФСУ від 23.11.2015 р. № 24857/6/99-99-19-02-02-15


Чи включається до обсягу річного доходу для застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційної та неопераційної курсової різниці?

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо включення до обсягу річного доходу для застосування трансфертного ціноутворення доходу від операційної та неопераційної курсової різниці і повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2015 року, змінено порядок формування об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Так, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п. п. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 (далі - П(с)БО 15), визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • інші операційні доходи;
  • фінансові доходи;
  • інші доходи.

Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 Кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 N 433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті "Інші операційні доходи" (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті "Інші доходи" (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

Лист ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24728/6/99-99-19-02-02-15


Чи є контрольованими операції між резидентом та постійним представництвом нерезидента - пов'язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у "низькоподатковій" державі?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо трансфертного ціноутворення за операціями між резидентами України та постійними представництвами нерезидентів в Україні та на заміну листа від 20.07.2015 N 15173/6/99-99-19-02-02-15 повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних компаній, організацій, що утворені відповідно до законодавства інших держав з місцезнаходженням на території України, є нерезидентами.

Водночас постійне представництво нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України, прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Визнання з метою оподаткування згідно з пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу постійного представництва як платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, не змінює його статусу як нерезидента. Враховуючи цю особливість постійного представництва нерезидента в Україні, операції резидента з постійним представництвом нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення належать до операцій з нерезидентом.

Законом України від 17 липня 2015 року N 609 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" (далі - Закон N 609) внесено зміни, зокрема, до ст. 39 Кодексу.

Так, Законом N 609 змінено критерії, відповідно до яких операції визначаються контрольованими.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):

  • господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

У разі якщо господарські операції в обсягах, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, будуть здійснені резидентом з постійним представництвом нерезидента - пов'язаної особи чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн. гривень.

Відповідно до вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 травня року, що настає за звітним.

Таким чином, резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента - пов'язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції.

При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Лист ДФСУ від 19.10.2015 р. № 21974/6/99-99-19-02-02-15


Чи є контрольованою операція з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента, держава резидентства якого не включена в "низькоподатковий" перелік, а учасником такого нерезидента є резидент держави з цього переліку?

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо особливостей оподаткування податком на прибуток операцій з нерезидентами і повідомляє.

Як зазначено у листі, товариство є платником податку на прибуток та здійснює господарські операції з нерезидентом - непов'язаною особою зареєстрованим у державі, яка не включена до переліку держав, зазначеного у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), при цьому учасником такого нерезидента є резидент держави із вказаного переліку.

Верховною Радою України 15 липня 2015 року прийнято Закон України N 609-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" (далі - Закон N 609), що набрав чинності з 13 серпня 2015 року, яким вносяться зміни до ст. 39 Кодексу та передбачається, зокрема, перегляд критеріїв визначення контрольованих операцій.

Так, з урахуванням змін, унесених Законом N 609, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

  • господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, операції з нерезидентом - непов'язаною особою не визнаються контрольованими, якщо нерезидент не є резидентом держави із затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку, незалежно від того, що учасником такого нерезидента є резидент держави, включеної до переліку.

Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Таким чином, у разі придбання товарів, необоротних активів, робіт та послуг у нерезидента - непов'язаної особи, держава резидентства якого не включена до переліку держав з низькою податковою юрисдикцією, вимога щодо коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовується незалежно від того, що учасник такого нерезидента є резидентом держави, включеної до зазначеного переліку.

Лист ДФСУ від 04.09.2015 р. № 18915/6/99-99-19-02-02-15


Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України від 23 травня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" (далі – Закон №2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06.09.2001 № 201 (далі – Положення № 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина 3 ст. 32, частина 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти. 

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено. 

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби


Чи можуть господарські операції з нерезидентом, здійснені після вибуття держави з переліку "низькоподаткових" держав, бути використані для порівняння ціни як ті, що не є контрольованими?

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими у разі затвердження Кабінетом Міністрів України нового переліку держав (територій) і повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

  • держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
  • держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок опубліковується протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Слід зазначити, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України переліків, а саме:

  • Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 1042-р (далі - Перелік N 1042) (діє до 14.05.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 N 449-р (далі - Перелік N 449) (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 N 977-р (діє з 16.09.2015).

Так, Грузія перебувала у Переліках N 1042 та N 449 держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, тобто до 16.09.2015.

З урахуванням положень пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку.

Тобто здійснені господарські операції платника податків з контрагентами - резидентами Грузії у 2015 році визнаються контрольованими з 01.01.2015 по 15.09.2015 за умови, що річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або фінансового показника контрольованої операції проводиться з цінами або фінансовими показниками кількох співставних неконтрольованих операцій, використовується діапазон цін (рентабельності).

У разі наявності кількох співставних неконтрольованих операцій використання діапазону цін (рентабельності) є обов'язковим (пп. 39.3.2.2 пп. 39.3.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до пп. 39.5.3.1 п. 39.5.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

  • інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Отже, господарські операції з нерезидентом - непов'язаною особою, здійснені після вибуття держави з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, можуть бути використані для порівняння ціни під час застосування методу трансфертного ціноутворення як ті, що не є контрольованими.

Лист ДФСУ від 27.01.2016 р. N 1556/6/99-99-19-02-02-15


Яким чином господарські операції визнаються контрольованими у разі затвердження Кабінетом Міністрів України нового переліку "низькоподаткових" держав (територій)?

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула листи щодо визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими у разі затвердження Кабінетом Міністрів України нового переліку держав (територій) та щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі застосування 30-відсоткового обмеження і повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

  • держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
  • держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок опубліковується протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Слід зазначити, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України переліків, а саме:

  • Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 1042 (діє до 14.05.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 N 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);
  • Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 N 977-р (діє з 16.09.2015).

Так, Велике Герцогство Люксембург перебувало у переліках держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, до 16.09.2015.

З урахуванням положень пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку.

Тобто здійснені господарські операції платника податків з контрагентами - резидентами Великого Герцогства Люксембург визнаються контрольованими у період з 01.01.2015 по 15.09.2015 за умови, що річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2015 рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звіт про контрольовані операції містить відомості про особу, яка бере участь у контрольованій операції, та детальну інформацію про здійснені протягом звітного року контрольовані операції.

Таким чином, платник податків подає Звіт про контрольовані операції з контрагентами Великого Герцогства Люксембург, які здійснені у період з 01.01.2015 по 15.09.2015 у термін до 01.05.2016.

Лист ДФСУ від 20.01.2016 р. N 956/6/99-99-19-02-02-15


Яким чином визнаються контрольованими операції між резидентом і нерезидентом, здійснені через комісіонера?

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо визнання операцій між резидентом і нерезидентом, здійснених через комісіонера, контрольованими і повідомляє.

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлено пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.

Згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є:

  • господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Контрольованими операціями на підставі пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу є господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, оскільки право власності на товари переходить від комітента до покупця, операції з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару не є контрольованими для такого комісіонера та враховуються комітентом при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій, якщо покупець - нерезидент підпадає під визначення пп. 39.2.1.1 та/або пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

При цьому комісійні послуги, надані комісіонером - нерезидентом (пов'язаною особою), підпадають під визначення контрольованих операцій, якщо обсяг таких послуг за відповідний календарний рік дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).

Крім того, повідомляємо, що відповідь на запитання, щодо контрольованих операцій з нерезидентом, здійснених через комісіонера (повіреного), надано в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій наказом Міндоходів від 22.11.2013 N 699, із змінами, внесеними наказом Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 N 368 (запитання 29).

Лист ДФСУ від 28.12.2015 р. N 27858/6/99-99-19-02-02-15


Якими документами може бути підтверджено місце реєстрації чи резидентства контрагента - нерезидента при здійсненні контрольованих операцій?

Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням платник податку зобов'язаний складати та подавати звіт про контрольовані операції і документацію з трансфертного ціноутворення.

Звіт про контрольовані операції містить відомості про особу, яка бере участь у контрольованій операції, та детальну інформацію про здійснені протягом звітного року контрольовані операції.

Відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні вести та зберігати документацію щодо трансфертного ціноутворення.

Документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати таких нерезидентів (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи).

Тобто, для підтвердження місця реєстрації чи резидентства контрагента - нерезидента при здійсненні контрольованих операцій може бути використаний будь-який документ, що дає змогу ідентифікувати нерезидента (включаючи найменування держави (території), зокрема, це може бути довідка (або її нотаріально засвідчена копія), яка надається нерезидентом для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Лист ДФСУ від 15.02.2016 р. № 3053/6/99-99-19-02-02-15


Чи визнаються господарські операції, які документально не підтверджені, контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення?

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Отже, господарські операції, які підпадають під дію п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, незалежно від того, підтверджені такі операції повністю чи частково відповідними первинними документами (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Лист ДФСУ від 15.02.2016 р. № 3053/6/99-99-19-02-02-15


Чи підпадає операція з прощення/списання суми заборгованості під визначення контрольованої?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання контрольованими операцій з прощення/списання боргу та, керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Абзацом першим пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20, встановлено: якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, сума прощеного/списаного боргу впливає на об'єкт оподаткування платника податку.

Таким чином, у резидента операція з прощення/списання суми заборгованості за операціями з нерезидентом - пов'язаною особою чи нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, підпадає під визначення контрольованої за умови досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Лист ДФСУ від 18.02.2016 р. № 3612/6/99-99-19-02-02-15


Чи підпадає операція з передання заборгованості "низькоподатковому" нерезиденту-поручителю під визначення контрольованої?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання контрольованою операції з погашення зобов'язань перед поручителем за забезпечене виконання зобов'язання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є порука.

Згідно зі ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 556 ЦКУ після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Отже, з урахуванням положень пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо заборгованість резидента за товари (роботи, послуги) переходить поручителю - нерезиденту, який зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час переходу усіх прав кредитора у цьому зобов'язанні до поручителя, така операція підпадає під визначення контрольованої відповідно до вимог пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому ціна за такою операцією визначається з урахуванням умов договору та договору поруки.

Лист ДФСУ від 18.02.2016 р. № 3614/6/99-99-19-02-02-15


Чи підпадають операції із зростання капіталу за рахунок внесків учасників під визначення контрольованих?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання контрольованими операцій з розміщення додаткових акцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Абзацом першим пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Так, якщо підприємство веде бухгалтерський облік за правилами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - МСБО) то відповідно до МСБО N 18 "Дохід" дохід визначається як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу.

Таким чином, операції із зростання капіталу за рахунок внесків учасників не підпадають під визначення контрольованих.

Лист ДФСУ від 18.02.2016 р. N 3613/6/99-99-19-02-02-15


Чи враховуються при визначенні критеріїв, передбачених пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ, курсові різниці за операціями в іноземній валюті?

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, згідно з яким до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 N 433, надані роз'яснення щодо врахування у статтях фінансової звітності, зокрема, курсових різниць: у складі доходів - позитивного значення курсових різниць, у складі витрат - від'ємного значення курсових різниць.

Таким чином, для визнання господарських операцій контрольованими при обчисленні річного доходу платника податків (понад 50 мільйонів гривень) враховуються доходи від курсової різниці за відповідний податковий (звітний) рік.

Що стосується обчислення обсягу господарських операцій платника податків (з кожним контрагентом понад 5 мільйонів гривень), то при його обчисленні операції в іноземній валюті враховуються на дату їх здійснення у гривневому еквіваленті. Тому курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи враховуються при визначенні критеріїв контрольованої операції для цілей застосування пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ суми наданого (отриманого) кредиту, депозиту, позики, поворотної (безповоротної) фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій?

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

З урахуванням зазначеного, сума наданих (отриманих) кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, а також суми внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих процентів (дивідендів) за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.

Крім того, у розрахунку вартісного критерію враховуються суми наданих (отриманих) інвестицій, внесених (отриманих) у відмінній від грошової форми, безповоротної фінансової допомоги та отриманих дивідендів.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи визнаються контрольованими операції, якщо річний дохід платника податків не перевищує 50 мільйонів гривень, а обсяг господарських операцій платника податків з нерезидентом - пов'язаною особою, досяг 5 мільйонів гривень?

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, а обсяг таких господарських операцій платника податків з нерезидентом - пов'язаною особою, визначений за правилами бухгалтерського обліку, досяг 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), то такі господарські операції не визнаються контрольованими.

Лист ДФСУ від 06.05.2016 р. № 10160/6/99-99-15-02-02-15


Як визначається річний дохід для цілей визнання господарських операцій контрольованими?

Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 Кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Враховуючи те, що пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід (далі - Звіт)) Форма N 2:

  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
  • інші операційні доходи (ряд. 2120),
  • дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
  • інші фінансові доходи (ряд. 2220),
  • інші доходи (ряд. 2240).

Лист ДФСУ від 04.05.2016 р. № 9980/6/99-99-15-02-02-15


Коли операції з нарахування процентів підпадають під визначення контрольованих операцій?

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, операції з нарахування процентів на користь нерезидента - пов'язаної особи підпадають під визначення контрольованих операцій за умови, що річний дохід такого платника податку від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)), перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), при цьому обсяг господарських операцій, у тому числі нарахованих процентів, платника податків з цим нерезидентом - пов'язаною особою, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Лист ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9641/6/99-99-15-02-02-15


Як у 2015 році розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?

З 01.01.2015 року до 12.08.2015 року відповідно до пп. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:

  • загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;
  • обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом N 609 (набрав чинності з 13 серпня 2015 року), згідно з пп. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом з цим пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і пп. 39.2.1.5 ст. 39 Кодексу, та здійснених платниками податків з 01 січня по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм пп. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, у редакції Закону N 609.

Лист ДФСУ від 14.04.2016 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17


Які непрямі податки не враховуються при розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом?

Непрямі податки це податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: податок на додану вартість, акцизний податок і мито.

Правове регулювання справляння цих податків викладено насамперед у Податковому та Митному кодексах України:

  • податок на додану вартість - розділ V Кодексу;
  • акцизний податок - розділі VI Кодексу;
  • мито - розділ IX Митного кодексу України.

Лист ДФСУ від 14.04.2016 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17


Коли операції платника податків з продажу товарів за договорами комісії вважаються контрольованими?

Згідно з пп. "б" пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Взаємовідносини, які виникають між сторонами за договором комісії, регламентуються главою 69 ЦКУ. Частиною 1 ст. 1011 ЦКУ встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлені у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Якщо розмір комісійної винагороди не визначений - воно виплачується виходячи зі звичайних цін за такі послуги (ч. 3 ст. 1013 ЦКУ). Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦКУ).

Згідно до ст. 377 ГКУ зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном (зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГКУ), та/або робочою силою. Статтею 1 Закону N 959 визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Враховуючи вищезазначене, підпункт "б" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу застосовується у разі, коли за дорученням платника податків - комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів, тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб'єктом господарської діяльності, під час якого відбулось перетинання товаром митного кордону України.

У разі дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, контрольованими операціями для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною контрольованої операції, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про контрольовані операції, є особа - покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об'єктом купівлі - продажу.

Для застосування пп. "б" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу не важливо в якій державі зареєстрований нерезидент - комісіонер (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України), та чи є нерезидент-комісіонер пов'язаною особою платника податків.

У разі, якщо нерезидент - комісіонер є пов'язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків - комітента контрольованими операціями також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною контрольованої операції є нерезидент - комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті про контрольовані операції.

Лист ДФСУ від 14.04.2016 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17


Коли фінансові операції банку з придбання валюти визнаються контрольованими?

Абзацом першим пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, операції банку з придбання валюти на міжбанківському валютному ринку України у пов'язаної особи - нерезидента визнаються контрольованими операціями, при визначенні вартісного критерію яких враховується вартість такої валюти в гривневому еквіваленті на дату її придбання та суми комісійної винагороди за такі операції, за умови, що обсяг всіх господарських операцій з цим контрагентом протягом податкового (звітного) року, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Щодо включення до розрахунку вартісного критерію операцій з купівлі/продажу валюти за замовленням клієнтів банку право власності на яку не переходить до банку.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон N 2664) встановлено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

До фінансових послуг належить, зокрема, діяльність з обміну валют (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону N 2664).

Відповідно до правил міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - МСБО) N 18 "Дохід", дохід визначається як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу.

Враховуючи викладене, під час визначення вартісного критерію контрольованих операцій (5 млн. грн.) для цілей трансфертного ціноутворення банком не враховується вартість придбаної/проданої валюти за договорами, укладеними в інтересах третьої особи та за його рахунок.

При цьому комісійні винагороди за такими операціями враховуються банком під час визначення обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом (5 млн. грн.) та відображаються у Звіті про контрольовані операції.

Лист ДФСУ від 15.03.2016 р. N 5566/6/99-99-19-02-02-15


Чи вважається контрольованою операція з відвантаження товару нерезиденту - непов'язаній особі, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору нерезидентом із «низькоподаткової» юрисдикції?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення операції контрольованою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, з урахуванням положень пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у разі відвантаження товарів нерезиденту - непов'язаній особі, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такої операції, така операція підпадає під визначення контрольованої за умови відповідності пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, ціна за якою з ціллю трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов договору поставки і оплати за такий товар, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток резидента.

Лист ДФСУ від 04.03.2016 р. N 4877/6/99-99-19-02-02-15


Як здійснити самостійне коригування ціни контрольованої операції та суми податкових зобов'язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій?

Відповідно до пп. 39.3.2.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу якщо ціна в контрольованій операції перебуває в межах діапазону, вважається, що така ціна відповідає принципу "витягнутої руки". А якщо поза межами діапазону - використовується медіана діапазону цін.

Використання медіани діапазону цін (рентабельності) полягає у розрахунку податкових зобов'язань платника податків виходячи із ціни (показника рентабельності) який дорівнює значенню медіани такого діапазону.

Формулу та порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону наведено у Порядку N 381 (далі - Постанова N 381).

У разі, якщо при реалізації товару ціна в контрольованої операції менше мінімального значення діапазону - вона не відповідає принципу "витягнутої руки", тому податкове зобов'язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно Постанови N 381.

Згідно пп. 39.5.4.1 та пп. 39.5.4.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу "витягнутої руки", платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу "витягнутої руки", навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Приклад. Договірна ціна при реалізації товару складає 1000,00 грн./т Розраховані відповідно до Постанови N 381 значення діапазону цін склали: мінімальне значення - 1150 грн./т, максимальне значення - 1400 грн./т, медіана діапазону цін - 1300,00 грн./т. Обсяг реалізації товару 2000 тон. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити складає (1300,00 - 1000,00) х 2000 т х 18 % (податок на прибуток) = 108000,00 гривень.

Лист ДФСУ від 14.04.2016 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17


Як оподатковуються контрольовані операції з нарахування процентів на користь нерезидентів-пов’язаних осіб для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 (10) разів?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо питань трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Абзацом дев'ятим пп. "а" пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 1 Кодексу у редакції, що діє після 01.01.2015, встановлено, що для юридичних осіб пов'язаними особами визнаються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням того, що сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів).

Абзацом першим пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, якщо передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Під борговими зобов'язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ст. 140 Кодексу).

Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 Кодексу визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.

Отже, платник податку на прибуток який отримав кредит у пов'язаної особи - нерезидента, на суму, що перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза, здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є, зокрема, господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків із пов'язаними особами - нерезидентами.

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, операції з нарахування процентів на користь нерезидента - пов'язаної особи підпадають під визначення контрольованих операцій за умови, що річний дохід такого платника податку від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та обсяг господарських операцій, в тому числі нарахованих процентів, платника податків з цим нерезидентом - пов'язаною особою, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

За таких обставин відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду по таких операціях збільшується, зокрема:

  • на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);
  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Лист ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6048/6/99-99-19-02-02-15


Чи враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення суми отриманих інвестицій, а також суми сплачених роялті?

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

У зв'язку з цим, суми отриманих у грошовій формі інвестицій не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

При цьому у розрахунку вартісного критерію враховуються суми інвестицій, отриманих у формі, відмінній від грошової, а також суми сплачених роялті. 

Лист ДФСУ від 23.05.2016 р. № 11132/6/99-99-15-02-02-15


Чи визнається операція контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, та обсяг таких господарських операцій з цим нерезидентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих у разі якщо нерезидент не є пов'язаною особою з резидентом, незалежно від того, в якій країні (території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.

Лист ДФСУ від 04.07.2016 р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15


Чи визнаються господарські операції між комісіонером та комітентом резидентами, резидентом і нерезидентом - контрольованими?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання господарських операцій між комісіонером та комітентом резидентами, резидентом і нерезидентом - контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

  • з пов'язаною особою - нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, господарські операції між комітентом-резидентом та комісіонером-резидентом не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами.

Враховуючи те, що продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, такі операції також не підпадають під визначення контрольованих.

При цьому у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу операції з продажу товарів між комітентом-резидентом та покупцем-нерезидентом підпадають під визначення контрольованих, якщо:

  • покупець-нерезидент є пов'язаною особою з комітентом-резидентом;
  • або країна резиденції покупця-нерезидента включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України на момент здійснення такої операції.

У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.

Лист ДФСУ від 04.07.2016 р. № 14510/6/99-99-15-02-02-15


Чи вважаються господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, між постійним представництвом нерезидента в Україні та іншим нерезидентом контрольованими?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, між постійним представництвом нерезидента в Україні та іншим нерезидентом, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних компаній, організацій, що утворені відповідно до законодавства інших держав з місцезнаходженням на території України, є нерезидентами.

Водночас постійне представництво нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України, прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Починаючи з 1 січня 2015 року, Законом України від 17 липня 2015 року N 609 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" внесено зміни, зокрема до ст. 39 Кодексу.

Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):

  • господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Операції, здійснені між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, не вважаються контрольованими оскільки здійснюються в межах однієї особи.

Водночас у разі якщо господарські операції здійснюються постійним представництвом нерезидента в Україні - платником податку з іншим нерезидентом - пов'язаною особою, чи іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, операції постійного представництва нерезидента в Україні будуть вважатися контрольованими за умови досягнення критеріїв, визначених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Крім того, зовнішньоекономічні господарські операції постійного представництва нерезидента в Україні з продажу товарів через інших нерезидентів комісіонерів будуть вважатися контрольованими у разі виконання умов, визначених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Лист ДФСУ від 24.10.2016 р. № 22921/6/99-99-15-02-02-15


За який період слід обирати співставні неконтрольовані операції з метою їх порівнння з контрольованою операцією (до або після дати здійснення контрольованої операції)?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування окремих положень ст. 39 "Трансфертне ціноутворення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Згідно з пп. 39.3.3.2 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції (далі - КО) проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.

Порівняння ціни КО з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення КО дату, крім випадків, передбачених пп. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).

При цьому згідно з пп. 39.2.2.1. пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу КО визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення, або такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на порівняння.

Під час визначення зіставності операцій аналізуються, зокрема, такі елементи контрольованої та зіставних операцій:

  • економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг) (пп. 39.2.2.2 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу);
  • строки виконання господарських зобов'язань (пп. 39.2.2.3 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

У той же час пунктом 1.110 розділу D.1.4 "Економічні умови" глави I "Принцип витягнутої руки" Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі - Настанови OECP) встановлено, що ціни на відстані "витягнутої руки" можуть відрізнятись на різних ринках, навіть для операцій, пов'язаних з тією самою продукцією чи послугами, тому для досягнення порівнянності потрібно, щоб ринки не мали відмінностей, які мають істотний вплив на ціну. Економічні умови, які можуть визначати порівнянність ринку, включають, зокрема дату і час операцій. Залежно від фактів та обставин певного випадку може бути визначено наявність істотного впливу відмінностей в економічних умовах операцій на ціну та можливість проведення точних коригувань для усунення наслідків таких відмінностей.

Крім цього, відповідно до пункту 2.16E розділу B "Метод порівняної неконтрольованої ціни" глави II "Методи трансфертного ціноутворення" Настанов OECP дата ціноутворення, яка стосується конкретного часу, дати або періоду часу, обраних сторонами для визначення ціни, є особливо важливим фактором порівнянності у операціях з сировинними товарами.

Отже, норми Кодексу не містять обмежень щодо періоду обрання співставних неконтрольованих операцій (до або після дати здійснення КО). Водночас рішення щодо визначення певного періоду (дати) для обрання зіставних неконтрольованих операцій має прийматись індивідуально за кожним окремим випадком проведення КО на підставі результатів порівняльного аналізу комерційних та фінансових умов операцій, включаючи всі економічно важливі елементи цих операцій, що мають істотний вплив на ціну. 

Лист ДФСУ від 09.12.2016 р. № 26705/6/99-99-15-02-02-15


За яких умов господарські операції з суб’єктом господарювання, який зареєстрований на території ВЕЗ "Крим", визнаються контрольованими?

Статтею 5 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі – Закон № 1636), який набрав чинності з 27 вересня 2014 року, визначено, що взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Згідно з підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями визнаються: 

  • господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами; 
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів; 
  • господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. 

Разом з цим, відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ такі господарські операції будуть визнано контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються наступні умови: 

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; 
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. 

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ "Крим" не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. 

Отже, з 01.01.2015 року господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", будуть визнані контрольованими згідно із ст. 39 ПКУ тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків відповідно до норм пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. 

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби


Чи може бути Європейський Банк Розвитку та Реконструкції (ЄБРР) для цілей оподаткування визнаний пов'язаною особою із підприємством?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання контрольованими операцій із міжнародними організаціями та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пп. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, визначених у пп. "а", "б", "в" цього підпункту. Зокрема юридичні особи визнаються пов'язаними особами, у разі якщо одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків.

Отже, з урахуванням наведеної у листі підприємства інформації, юридична особа - нерезидент Європейський Банк Розвитку та Реконструкції (ЄБРР) для цілей оподаткування є пов'язаною особою із підприємством.

Таким чином, господарські операції підприємства з ЄББР визнаються контрольованими за умови їх відповідності критеріям, визначеним пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. 

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2580/6/99-99-15-02-02-15


Чи визнаються контрольованими операції між юридичними особами, корпоративними правами яких володіють пов'язані фізичні особи?

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання деяких операцій контрольованими та визначення бенефіціарного власника доходу і пов'язаних осіб, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема:

- для фізичних осіб - це чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.

- для юридичних осіб:

  • одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
  • одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
  • одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
  • одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
  • принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
  • одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу).

Таким чином, уразі якщо дві пов'язані фізичні особи, безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіють корпоративними правами юридичних осіб у розмірі 20 і більше відсотків у кожній такій юридичній особі, то такі юридичні особи вважаються пов'язаними.

За наявності обставин, зазначених в абзаці першому пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов'язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.

Поряд з цим повідомляємо, що контролюючий орган в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами. 

Лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1023/М/99-99-15-02-02-14


Чи визнаються операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів контрольованими?

Державна фіскальна служба України у зв'язку із запитами територіальних органів ДФС щодо визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими та відображення їх у звіті про контрольовані операції повідомляє.

Враховуючи те, що до ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) було внесено зміни Законами України від 04 липня 2013 року N 408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", від 13.05.2014 N 1260-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення" та від 28.12.2014 N 72-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням", у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.

Так, у період з 01.09.2013 по 31.12.2013 при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. (без ПДВ), для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 04 липня 2013 року N 408-VII) враховувалась вартість інвестицій, які мали відображатись у Звіті за 2013 рік.

Роз'яснення з цього питання було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 N 699 (у редакції, що діяла до 30.06.2014).

При цьому відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Прямі фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Водночас, враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 травня 2014 року N 1260-VII, у 2014 звітному році при визначенні вартісного критерію (50,0 млн. грн., без ПДВ) суми кредиту, депозиту, позики, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій не враховувались для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 13 травня 2014 року N 1260-VII).

Відповідне роз'яснення було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів України від 01.07.2014 N 368 "Про внесення змін до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 N 699".

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року N 72-VIII змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими.

Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об'єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 - "впливають на об'єкт оподаткування платника податку").

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, операції зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства обладнання не впливає на дохід підприємства безпосередньо під час здійснення такої господарської операції.

Водночас Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Складовою витрат є собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

  • прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • інші прямі витрати;
  • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Таким чином, операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу обладнання впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об'єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого обладнання - основного засобу.

Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже, операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 Кодексу.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

Начальникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів ДФС для використання в роботі. 

Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 5898/7/99-99-14-01-02-17


В якому випадку операція з продажу цінних паперів нерезиденту визнається контрольованою?

Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно, операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо операція з продажу цінних паперів нерезиденту підпадатиме під вказані критерії, то вона визнаватиметься контрольованою.  

Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. № 9013/6/99-99-15-02-02-15