Перша національна база
трансфертного ціноутворення

Джерела інформації

Які джерела інформації використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"?

Джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені у п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

  • інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади) (п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

                                                  Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України


Чи можуть комерційні бази даних компаній використовуватися як загальнодоступні джерела інформації про зіставні операції?

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання роз'яснень щодо використання джерел інформації для цілей трансфертного ціноутворення і повідомляє.

Відповідно до п. "б" пп. 39.5.3.1 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема: будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Основним законодавчим документом, що регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації в Україні, є Закон України від 02 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон N 2657). У Законі N 2657 відсутнє нормативне визначення терміну загальнодоступної інформації, водночас відповідно до ст. 20 Закону N 2657 за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. ст. 5 та 6 Закону N 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію забезпечується, серед іншого, створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон N 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом N 2939.

Положеннями ст. 6 Закону N 2939 встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону у разі дотримання сукупності таких вимог:

  • виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
  • розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
  • шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

При цьому Законом N 2657 визначено такі види інформації з обмеженим доступом: конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Таємна інформація - інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

До службової інформації може належати така інформація:

  • що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
  • зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року N 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", не є комерційною таємницею такі дані:

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Зазначені у запиті комерційні бази даних, а саме бази даних компаній Bureau Van Dijk (Orbis, Amadeus, RUSLANA), Інтерфакс (Спарк), ThomsonReuters, Bloomberg, містять інформацію про фінансові дані компаній, ставки роялті, процентні ставки за фінансовими інструментами тощо.

Оскільки ці дані не є конфіденційною, таємною або службовою інформацією та не можуть становити комерційну таємницю, інформація з цих баз даних є відкритою (загальнодоступною).

Враховуючи викладене, вважаємо, що комерційні бази даних компаній, а саме Bureau Van Dijk (Orbis, Amadeus, RUSLANA), Інтерфакс (Спарк), ThomsonReuters, Bloomberg, можуть використовуватися як загальнодоступні джерела інформації про зіставні операції та осіб для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" згідно з п. "б" пп. 39.5.3.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу.

Лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 22908/6/99-99-19-02-02-15


Чи може інформація про ціни на товари, що склалися на біржі, та біржові котирування використовуватись як інформаційне джерело для цілей трансфертного ціноутворення?

Підпунктом 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2015 р. (далі - Кодекс), встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Відповідно до пп. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для контрольованих операцій з нерезидентами, зареєстрованими у державах (територіях), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, з вивезення у митному режимі експорту та/або ввезення у митному режимі імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для визначення найбільш зіставної ціни товарів за принципом "витягнутої руки" використовується середня ціна таких товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. Перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначені ціни підлягають коригуванню з урахуванням обсягу контрольованої операції, умов оплати та постачання товарів, транспортних та інших витрат, передбачених у контракті.

У разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов таких операцій принципу "витягнутої руки" методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2 - 39.3.1.5 пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу, платник податків повинен до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку, письмову інформацію в довільній формі, в якій зазначаються дані про всіх пов'язаних з платником податків осіб, які брали участь у ланцюгу купівлі-продажу таких товарів (до першого непов'язаного контрагента).

Інформація повинна містити дані про рівень показників рентабельності пов'язаних осіб відповідно до застосованого платником податків методу - встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

У разі коли платник податків не подасть таку інформацію або подана інформація не містить усіх даних, достатніх для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", контролюючий орган має право визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", за методом порівняльної неконтрольованої ціни самостійно.

Новою редакцією ст. 39 Кодексу запроваджено критерії вибору найприйнятнішого методу трансфертного ціноутворення та встановлено їх пріоритетність. Так, абзацом другим пп. 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу передбачено такі критерії:

  • доцільність обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
  • наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів ТЦ;
  • ступінь порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Відповідно до пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

  • інформацію про зіставні операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про зіставні операції та осіб.

Підпунктом 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема, інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади).

Таким чином, інформація про ціни на товари, що склалися на біржі, та біржові котирування може використовуватись як інформаційне джерело для цілей трансфертного ціноутворення.

Лист ДФСУ від 18.06.2015 р. № 12823/6/99-99-19-02-02-15


Чи може тендерна документація відкритих тендерів використовуватися як загальнодоступні джерела інформації про зіставні операції?

Щодо використання джерел інформації для цілей трансфертного ціноутворення.

Відповідно до абзацу "б" пп. 39.5.3.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема: будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Основним законодавчим документом, що регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації в Україні, є Закон України від 02 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон N 2657). У Законі N 2657 відсутнє нормативне визначення терміну загальнодоступної інформації. Водночас відповідно до ст. 20 цього Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. ст. 5 та 6 Закону N 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію забезпечується, крім того, створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон N 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом N 2939.

Положеннями ст. 6 Закону N 2939 встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону у разі дотримання сукупності таких вимог:

  • виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
  • розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
  • шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

При цьому Законом N 2657 визначено такі види інформації з обмеженим доступом: конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Таємна інформація - інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

До службової інформації може належати така інформація:

  • що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
  • зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року N 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", не є комерційною таємницею такі дані:

  • інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
  • дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, тендерна документація відкритих тендерів чи інша відкрита (загальнодоступна) документація підприємства, що використовується для встановлення ціни, що не є конфіденційною, таємною або службовою інформацією та не може становити комерційну таємницю, може використовуватися як загальнодоступні джерела інформації про зіставні операції та осіб для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" згідно з п. "б" пп. 39.5.3.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу.

Лист ДФСУ від 22.12.2015 р. N 27432/6/99-99-19-02-02-15


Чи вважаються ціни господарських операцій, встановлені на конкурсних торгах державних закупівель, такими, що автоматично відповідають принципу "витягнутої руки"?

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна визначена сторонами договору не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом.

Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону України від 10 квітня 2014 року N 1197 "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон) торги (конкурсні торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом.

Найбільш економічно вигідна пропозиція - це пропозиція, що відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у документації конкурсних торгів, та визнана найкращою за результатами оцінки конкурсних пропозицій відповідно до ст. 28 Закону (п. 14 ст. 1 Закону).

У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, критерієм оцінки є ціна (п. 5 ст. 28 Закону).

Аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці (пп. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Тобто, при здійсненні державних закупівель через конкурсні торги на відміну від аукціону критерієм оцінки для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції є найнижча ціна.

Крім того, ціни для закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти не можна ототожнювати з цінами (націнками) на товари (роботи, послуги), які підлягають державному регулюванню згідно із законодавством.

Отже, ціни господарських операцій, встановлені на конкурсних торгах державних закупівель, не підпадають під дію пп. 39.2.1.8 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу як такі, що відповідають принципу "витягнутої руки".

Лист ДФСУ від 15.02.2016 р. № 3053/6/99-99-19-02-02-15


Чи уповноважена Державна фіскальна служба України визначати перелік джерел (установ), які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій для цілей трансфертного ціноутворення?

Державна фіскальна служба України розглянула листи щодо переліку джерел інформації для цілей трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2015 року, змінено вимоги до джерел інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема відсутні офіційно визначені джерела інформації про ринкові ціни.

Відповідно до пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

  • інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Підпунктом 39.2.2.1 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

  • немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;
  • такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на порівняння.

Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади) (пп. 39.5.3.3 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

При цьому Державна фіскальна служба України не уповноважена визначати перелік джерел (установ), які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій для цілей трансфертного ціноутворення. 

Лист ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8806/6/99-99- 19-02- 02-15 


Чи може інформація про ціни співставних неконтрольованих операцій, що відображені у звіті суб'єкта оціночної діяльності, бути використана для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки"?

Підпунктом 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Статтею 39 Кодексу запроваджено критерії вибору найприйнятнішого методу трансфертного ціноутворення та встановлено їх пріоритетність. Так, абзацом другим пп. 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу передбачено такі критерії:

  • доцільність обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
  • наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів ТЦ;
  • ступінь порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Відповідно до пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість співставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

  • інформацію про зіставні операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Підпунктом 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади).

Таким чином, інформація про ціни співставних неконтрольованих операцій, що відображені у звіті суб'єкта оціночної діяльності, може бути використана для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки". 

Лист ДФСУ від 23.05.2016 р. № 11132/6/99-99-15-02-02-15


Чи можливо використовувати для товарів, що мають біржові котирування, які-небудь інші джерела інформації крім котирувань світових товарних бірж?

Міністерство фінансів України на виконання листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 10.02.2017 N 4657/1/1-17 разом з Державною фіскальною службою України розглянуло звернення Європейської Бізнес Асоціації від 03.02.2017 N 115/2017/21 щодо питань застосування норм Податкового кодексу України в частині використання біржових котирувань товарів при цілей трансфертного ціноутворення та інформує.

Підпунктом 39.2.1.3 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) визначено особливості встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" при здійсненні операцій з товарами, що мають біржове котирування.

З метою реалізації зазначених норм постановою Кабінетом Міністрів України N 616 від 8 вересня 2016 року затверджено Перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки".

Зазначені положення Кодексу було запроваджено з 1 січня 2015 року з метою закріплення пріоритетності використання методу порівняльної неконтрольованої ціни при контрольованих операціях із сировинними товарами та виключення можливості необґрунтованого використання платниками податків для таких операцій методів трансфертного ціноутворення, які базуються на розрахунках фінансових показників (показників рентабельності).

Зазначений підхід узгоджується з рекомендаціям ОЕСР щодо контролю за товарними угодами із сировинними товарами, викладеним в підпункті 2.16A - 2.16C Розділу II Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб зі змінами, внесеними відповідно до рекомендацій Дії 10 плану протидії BEPS у травні 2016 року. Разом з цим, Настанови ОЕСР не містять обмеження щодо використання виключно біржових котирувань та визначають можливість застосування для порівняння цін, отриманих "з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін або статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості еталону непов'язаними сторонами для визначення цін у операціях між ними" ("котирувальних цін"). Також, визначальним чинником для застосування біржових або котирувальних цін Настанови ОЕСР визначають співставність економічно значимих характеристик товарів у контрольованих операціях та умов їх проведення з характеристиками біржових котирувань або котирувальних цін.

Водночас, специфікою українського експортного ринку сировинних товарів є відсутність торгів такими товарами на міжнародних товарних біржах. У зв'язку з цим складним, а в певних випадках неможливим, є застосування біржових котирувань на товари за переліком світових бірж, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 616 від 8 вересня 2016 року, зокрема, використання біржових котирувань ф'ючерсних контрактів та проведення коригувань у відповідності до вимог підпункту 39.2.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу. Таким чином, враховуючи обмеження українського законодавства щодо використання тільки біржових котирувань визначених бірж, проблемні питання, про які зазначено у листі Європейської Бізнес Асоціації, є актуальними як для бізнесу, так і для контролюючих органів.

Шляхами вирішення зазначеного питання є внесення відповідних змін до підпункту 39.2.1.3 пункту 39.2 статті 39 Кодексу в частині відміни обмеження використання для сировинних товарів тільки біржових котирувань та надання можливості застосування котирувальних цін, виходячи насамперед із зіставності економічно значимих характеристик товарів та умов операцій.

Водночас, за інформацією Державної фіскальної служби, до внесення зазначених змін, у разі належного обґрунтування платником податків або контролюючим органом неможливості застосування біржових котирувань, зокрема, у зв'язку з неможливістю здійснення коригувань умов операцій та/або характеристик товарів відповідно до підпункту 39.2.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, вважається можливим застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни з використанням інших джерел інформації, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 Кодексу. 

Лист Мінфіну України від 13.03.2017 р. № 11020-10-10/6491